Вулицю Сидора Ковпака в Олевську не перейменовують, бо вона не підлягає обов'язковому перейменуванню. Про це йдеться у відповіді Олевської міської ради на запит Суспільного. Український інститут національної пам'яті ініціював звернення до Верховної ради про перегляд державної позиції щодо постаті Сидора Копака.
За даними Олевської міськради, з початку 2025 року вони отримали 3 звернення від співзасновника та голови проєкту "Деколонізація. Україна" Вадима Позднякова з приводу перейменування вулиці С.Ковпака в Олевську.
На запит Суспільного міськрада за підписом Олевського міського голови Сергія Лисицького дала відповідь, що вони не перейменовують вулицю С.Ковпака, оскільки вона не підлягає обов'язковому перейменуванню. У міськраді зазначають, що їхнє рішення ґрунтується на роз'ясненні Українського інституту національної пам'яті від 2024 року.
"Стосовно таких постатей як Іван Черняховський, Сидір Ковпак, Іван Кожедуб, Ніна Сосніна/сім'я Сосніних, Олексій Берест, Яків Батюк, Кузьма Дерев'янко, Василь Порик, Никифор Шолуденко, Микола Юнкеров, Микола Шпак Український інститут національної пам'яті повідомив, що назви об'єктів топонімії, яким присвоєні імена осіб, безпосередньо пов'язаних з опором та вигнанням нацистів з України, відповідно до підпункту "є" пункту 4 частини статті 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" обов'язковому перейменуванню не підлягають", — йдеться у відповіді Олевської міськради Суспільному.
14 жовтня у своєму Telegram проєкт "Деколонізація. Україна" оприлюднив відповідь Українського інституту національної пам'яті на звернення щодо внесення на розгляд експертної комісії питання про належність імені Сидора Ковпака до символіки російської імперської політики.
У відповіді на звернення Український інститут національної пам'яті вказав, що проаналізував законодавче підґрунтя щодо регулювання цих питань і звернувся до профільного комітету Верховної ради щодо роз'яснення. Зокрема, щодо роз'яснення того, як застосовуються положення Закону 3005-ІХ "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і Деколонізація топонімів" в контексті людей, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.
"Після отримання відповідного роз'яснення порушене у зверненні питання буде винесено на розгляд Експертної комісії з питань визначення належності об'єктів до символіки російської імперської політики", — сказано у відповіді Українського інституту національної пам'яті.
"Всі ми розуміємо, що Сидір Ковпак обіймав посади і брав участь у становленні радянської влади. Так, законом передбачені певні винятки, є перелік спірних прізвищ, саме тому це мають розглянути на профільному комітеті Верховної ради. Нещодавно по Одесі закрилося питання, бо рік тому інститут нацпам'яті очолювала інша людина і позиція інституту була не дуже доброю по тих же Буніну, Бабелю, Паустовському, Жванецькому і по купі інших. Але після експертних висновків позиція офіційно інша. Тому аналогічно чекаємо і тут", — сказав Суспільному співзасновник та голова проєкту "Деколонізація. Україна" Вадим Поздняков.
За його словами, у разі, якщо офіційна позиція щодо постаті Сидора Ковпака буде змінена, а Олевська міськрада відмовлятиметься перейменовувати вулицю С.Ковпака, проєкт "Деколонізація.Україна" писатиме ще одне звернення.
"Та і загалом ми будемо працювати над тим, щоб вулиць і пам'ятників Сидора Ковпака у нас не було, бо це людина, яка сприяла становленню радянської влади в Україні, працювала на вищих посадах в органах влади СРСР. Зараз ми готуємо юридичну сторону питання", — говорить Вадим Поздняков.
Що відомо про постать Сидора Ковпака
У відповіді Українського інституту національної пам'яті сказано, з відкритих джерел відомо, що Ковпак Сидір Артемович (1887-1967) це радянський військовий, партійний і державний діяч, один з організаторів і керівників партизанського руху в Україні в роки Другої світової війни.
Ковпак був учасником Першої світової війни; після Жовтневого перевороту 1917 року на Полтавщині створив червонопартизанський загін, який боровся, зокрема, проти Армії УНР.
Після встановлення радянської влади на території України Ковпак був на партійній та господарській роботі. Під час другої світової війни — командир Путивльського партизанського загону (згодом партизанського з'єднання), яке здійснило рейди в тилу німецьких військ Сумською, Курською, Орловською, Брянською областями, Волинською, Рівненською, Житомирською, Київською областями.
Під час Карпатського рейду 1943 року партизанське з'єднання С. Ковпака вело бої з підрозділами УПА. Після 1945 року Сидір Ковпак був заступником голови Верховного Суду УРСР, заступником голови Президії Верховної ради Української радянської соціалістичної республіки (ВР УРСР), член Президії ВР УРСР.