Рідкісний гриб-баран, який має природоохоронний статус, фіксують у лісах Житомирщини, проте зрізати його не можна. За його збирання законодавством передбачено покарання.

Про це Суспільному розповів біолог Іван Хом'як.

За його словами, гриб-баран має широкий ареал, але залишається малочисельним, тому занесений до Червоної книги України.

"Рідкісний гриб-баран (Grifola frondosa) — вид, який науковці відносять до рідкісних і малочисельних на території України. Його офіційно зафіксували в Івано-Франківській, Донецькій, Житомирській, Чернівецькій, Чернігівській та Хмельницькій областях. У грудні 2002 року ми спільно з Департаментом екології — зокрема, з начальником відділу природоохоронної справи Євгеном Никончуком — описали в "Українському журналі природничих наук" знахідки цього гриба. Тоді ми підтвердили, що гриб має дуже широкий ареал — його знаходять у багатьох країнах: Австралії, Франції, на Тибеті, у Японії, Індії. Але на території України він трапляється рідко, тому й занесений до Червоної книги як зникаючий вид", — розповів біолог.

Іван Хом'як. Фото надав Іван Хом'як

Український журнал природничих наук. Випуск 2, сторінка 7. Скриншот

За словами Івана Хом'яка, кожні десять років статус виду переглядають, і наступна оцінка запланована на 2029 рік.

"Чи залишиться цей гриб у Червоній книзі — поки невідомо. Зараз ми знаходимо його у багатьох місцях в області. Наприклад, під час дослідження, коли створювали гідрологічний заказник, ми виявили досить велику його популяцію. Це гриб, який часто росте на мертвій деревині, адже проникає туди через коріння. А оскільки останніми роками ліси підсихають, можливо, саме через це він поширився активніше", — зазначив біолог.

Гриб-баран на Житомирщині. Подільський лісовий офіс.

За словами науковця, на Житомирщині гриб-баран зустрічається навіть неподалік обласного центру.

"Я бачив його у 2–3 кілометрах від Житомира. Також він трапляється на півночі області, у Словечанській громаді — там він росте на території заказника. Фактично у кожній громаді можна знайти цей вид", — додав Іван Хом'як.

Гриб-баран на Житомирщині. НПП "Мале Полісся"

Іван Хом'як пояснив, що гриб має важливе значення для лісових екосистем, адже бере участь у процесах розкладання деревини.

"Гриб-баран ніби невеликий паразит, але частіше поводиться як сапротроф — тобто живиться мертвою органікою. Завдяки цьому він допомагає швидше повертати енергію в екосистему. Проте іноді може з'являтися і на ще живих, але вже ослаблених деревах, викликаючи буру серцевинну гниль. Через це важко сказати, чи він приходить до дерева і заражає його, чи він приходить до вже зараженого дерева. Сприяє проникненню збудника наявність ран на стовбурі та коренях", — розповів Іван Хом'як.

Фахівець також застеріг, що через зацікавлення грибом у наукових і медичних колах за кордоном, зокрема в Японії, Південній Кореї та Китаї, зростає ризик його збору в Україні.

"Цей вид зараз активно вивчають у світі через його можливі лікувальні властивості. Існує небезпека, що люди почнуть його збирати як їстівний або лікувальний гриб. Але робити цього не можна, бо він занесений до Червоної книги", — пояснив еколог.

За законодавством, у місцях, де зафіксовано гриб-баран, заборонено будь-які лісогосподарські роботи — вирубку дерев, пошкодження ґрунту чи зміни природного середовища.

"Якщо у лісі виявили червонокнижний вид, то навіть за наявності дозволу на вирубку лісники мають обійти це місце. Оселище гриба повинне залишатися непорушним", — зауважив Іван Хом'як.

Порушення цих правил може мати правові наслідки.

"Якщо працівники Державної екологічної інспекції або лісового господарства зафіксують порушення, то передбачена адміністративна відповідальність. А при повторних випадках — навіть кримінальна, до чотирьох років позбавлення волі", — сказав еколог.

Гриб-баран на Житомирщині. Житомирський грибний клуб/Facebook

Державна інспекторка з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Тетяна Венгловська розповіла, що так як гриб-баран занесений до Червоної книги України, то за його збирання законодавством передбачено покарання.

"Накладається адміністративне стягнення від 510 до 1700 гривень. Однак якщо порушення відбувається на території природно-заповідного фонду або в межах території, що охороняється міжнародними угодами, то штраф збільшується:

• мінімальний становить 1700 гривень;
• максимальний — 3650 гривень. Кримінальна відповідальність може настати, якщо збір гриба здійснюється у великих обсягах. Проте на території Житомирщини цей гриб не зустрічається у великих кількостях", — повідомила Тетяна Венгловська.

Тетяна Венгловська. Село Садки, Житомирська область, 23 жовтня 2025 року. Суспільне Житомир/Анжеліка Нестерчук

Місцева грибниця Людмила Журавська розповіла Суспільному, що на Поліссі гриб-баран має кілька народних назв.

"Грибами-баранами поліщуки називають кілька видів їстівних ксилотрофів. На сході цей гриб відомий як мейтаке, що з японської перекладається як "танцюючий гриб". А в Карпатах його називають "овечою головою". У наукових джерелах він фігурує як грифола кучерява або трутовик розгалужений", — пояснила грибниця.

Людмила Журавська. Facebook

За словами Людмили Журавської, гриб має характерний вигляд.

"Ідеш лісом і раптом бачиш на дубовому пеньку щось схоже на живе створіння — кучерявий "баранець". Від одного товстого кореня відходять десятки пелюсток — сіро-білих, світло-коричневих. Пахне він дуже приємно, особливо коли висохне", — розповіла Людмила.

Гриб-баран на Житомирщині. Житомирський грибний клуб/Facebook

Грибниця розповіла, що 10 разів знаходила на Житомирщині цей гриб, а одного разу знайшла "барана" вагою близько 16 кілограмів.

"Тоді була засуха, ми вже йшли з лісу з порожніми кошиками. І раптом мене щось ніби покликало назад. Я зайшла в кущі — і побачила величезний гриб на дубовому пеньку. Це був гриб-баран. Такий велетень трапляється раз у житті", — пригадала Людмила Журавська.

За її словами, у народній медицині Сходу цей гриб використовують здавна.

"Ще в часи династії Хань (206 рік до нашої ери) мейтаке застосовували, щоб поліпшити роботу селезінки, вилікувати шлунок, геморой, нормалізувати сон. А у феодальній Японії за нього навіть платили сріблом — стільки, скільки важив гриб", — розповіла Людмила Журавська.

Вона додала, що нині вчені досліджують лікувальні властивості цього гриба в Японії, Південній Кореї та Китаї.

"Гриб використовують як допоміжний засіб при онкологічних, гормональних та імунних порушеннях. Кажуть, мейтаке допомагає при діабеті, знижує холестерин, підтримує печінку, а також пом'якшує клімактеричні прояви у жінок", — додала грибниця.

Гриб-баран на Житомирщині. Грибники Полісся