У Олевському професійному ліцеї на Житомирщині зростає кількість дівчат, які навчаються на будівельних спеціальностях. Серед них — малярі, штукатури, лицювальники-плиточники, муляри, пічники, теслярі та столяри.
Про це Суспільному розповіла заступниця директора Олевського професійного ліцею Оксана Фоміна.
За її словами, у 2025–2026 навчальному році в державному навчальному закладі "Олевський професійний ліцей" розпочали навчання 365 здобувачів освіти. Зараз в ліцеї навчаються 46 дівчат, які опановують будівельні спеціальності. Також Оксана Фоміна розповіла, що кількість дівчат на "чоловічих" спеціальностях збільшується щороку.
"У 2023 році серед 104 випускників було 18 дівчат. Нині на останньому курсі — 24 дівчини. Найбільше представниць жіночої половини навчається на спеціальності "маляр, штукатур, лицювальник-плиточник" — 33. Професію муляра, пічника та тесляра здобувають 7 дівчат, столяра будівельного та паркетника — 6. Єдина "чоловіча" спеціальність — електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж, електрозварник ручного зварювання. Попит на отримання цієї професії високий, тож поки що перевагу віддаємо хлопцям", – сказала Оксана Фоміна.
Заступниця директора Олевського професійного ліцею Оксана Фоміна, Олевськ, Житомирщина, вересень 2025 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
16-річна переселенка з Бахмута Вероніка Ковальчук навчається в Олевському профліцеї у групі мулярів, пічників та теслярів, де займається троє дівчат і 12 хлопців. Вероніка розповіла Суспільному, що мріє стати будівельницею, щоб допомагати відбудовувати зруйноване житло. Дівчина переїхала з родиною з Бахмута понад два роки тому після того, як в її дім влучила ворожа бомба. Саме тоді вона вирішила після школи здобути професію будівельниці.
"Хочу, щоб людям було де жити. Доведеться відбудовувати все, що зруйнували наші вороги. Мені дуже подобається ця професія. У мені до неї лежить серце. Я хочу дарувати людям тепло і домашній затишок. Щоб колись сказали: "Оцю піч чи цей дім зробила вона", — розповіла Вероніка.
Переселенка з Бахмута Вероніка Ковальчук, Олевськ, Житомирщина, вересень 2025 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Учениця Олевського профліцею Галина Торгонська з Лугинської громади здобуває професію столяра.
"Люблю працювати з деревом, щось вирізати, виготовляти своїми руками. У моїй родині немає будівельників, я буду першою", — сказала Галина.
Кароліна Фоміна також навчається на столяра в Олевському профліцеї.
"Ми вчимося робити стільці, столики, двері, вирізати з дерева різні фігурки. Уже клали паркет. Хлопці нам допомагають", — говорить Кароліна.
Майстер виробничого навчання Борис Майстер (ліворуч) з ученицями Кароліною Фоміною (посередині) та Галиною Торгонською (праворуч), Олевськ, Житомирщина, вересень 2025 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Зі слів заступниці начальника Олевського управління Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості Галини Новак, жінки все частіше опановують "чоловічі" професії, діє державна програма з їх перенавчання.
"Якщо раніше одиниці жінок мали такі спеціальності, то нині на ринку праці зростає кількість бажаючих здобути "чоловічі" професії. В державі зростає кількість вакансій на будівельні професії, на які роботодавці беруть жінок, пропонуючи високу заробітну плату. Випускників Олевського професійного ліцею, які звертаються до нашого центру зайнятості за пошуком роботи та мають будівельні професії, ми орієнтуємо на працевлаштування в інші регіони України, найчастіше — в будівельні організації Києва. Причина в тому, що в період воєнного стану в Олевській громаді підприємства, які надають будівельні послуги, працюють малоактивно", — повідомила Галина Новак.
Заступниця начальника Олевського управління центру зайнятості Галина Новак, Олевськ, Житомирщина, вересень 2025 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Майстер виробничого навчання Геннадій Лозько (перший справа) проводить заняття в групі мулярів, пічників та теслярів, Олевськ, Житомирщина, вересень 2025 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік
Державний навчальний заклад "Олевський професійний ліцей", Олевськ, Житомирщина, вересень 2025 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік